-
1 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
2 warm
I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
3 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
4 tire
1. n1) обід колеса2) амер. шина, покришка3) амер. фартух4) одяг5) жіночий головний убірtire puncture — амер. прокол шини
flat tire — а) спущена шина; б) амер. нудна людина
2. v1) амер. надівати покришку2) стомлювати3) стомлюватися, зморюватися (від чогось — of)4) набридати; надокучити, обриднути5) втрачати інтерес (до чогось — of)* * *I n2) aмep. шина; покришка (solid tire, pneumatic tire); rubber tires гумові покришкиflat tire — шина, яка спустилася [див. є]
3) aмep. передник4) icт. одяг5) icт. жіночий головний убір••IIflat tire — aмep. бліда особа, нудна людина [див. 1]
υ aмep. надівати покришкуIII1) υl. втомлюватисьto tire smb 's heart out — в кінці-кінців замучити когось; вийняти з когось всю душу
I always tire suddenly — я завжди якось втомлююсь he tires very soon if he exerts himself він швидко втомлюється, якщо напружено працює
2) надокучати І hope I have not tired you сподіваюсь, я вам не набридє3) (of) втрачати цікавість; перенасичуватисьto tire of smb [of the company] — втратити цікавість до кого-н. [до цього суспільства]
-
5 прозирать
и Прозревать прозреть1) (получать зрение) прозрівати, прозріти; (диал.) провидіти, робитися, зробитися зрячим (видющим, видючим); (о глазах, у кого-н.) відкриватися, відкритися. [Прозрівати став потроху (Шевч.). Сказав йому Ісус: прозри! (Єванг.). Тут є на долині така керниця…, ще й аби темний у ні умився, то би провидів (Гн. II). Як відкрились у тебе очі? (Єванг.)];2) (проникать зрением сквозь что-н.) прозирати, прозирнути у що, що, проглядати, проглянути у що. [Чисті серця, що в серце його прозирали (Грінч.). Хто-ж із них прозирнув глибше історичну правду? (Куліш). Не глибоко проглянув він у душу селянина (Куліш)];3) см. Провидеть.* * *1) прозира́ти2) см. провидеть -
6 tire
I n2) aмep. шина; покришка (solid tire, pneumatic tire); rubber tires гумові покришкиflat tire — шина, яка спустилася [див. є]
3) aмep. передник4) icт. одяг5) icт. жіночий головний убір••IIflat tire — aмep. бліда особа, нудна людина [див. 1]
υ aмep. надівати покришкуIII1) υl. втомлюватисьto tire smb 's heart out — в кінці-кінців замучити когось; вийняти з когось всю душу
I always tire suddenly — я завжди якось втомлююсь he tires very soon if he exerts himself він швидко втомлюється, якщо напружено працює
2) надокучати І hope I have not tired you сподіваюсь, я вам не набридє3) (of) втрачати цікавість; перенасичуватисьto tire of smb [of the company] — втратити цікавість до кого-н. [до цього суспільства]
-
7 завладевать
завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).* * *несов.; сов. - завлад`еть1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим) -
8 посев
1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];2) (время) сіянка, сів[й]ба;3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.* * *1) ( действие) сівба́, сі́яння2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у3) спец. посі́в
См. также в других словарях:
зігрівати — і зогріва/ти, а/ю, а/єш, недок., зігрі/ти і зогрі/ти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Гріючи, робити теплим, гарячим; нагрівати. || Викликати або посилювати відчуття тепла в організмі. 2) перен. Морально підтримувати кого небудь, втішати,… … Український тлумачний словник
умлівати — (вмліва/ти), а/ю, а/єш, недок., умлі/ти (вмлі/ти), і/ю, і/єш, док. 1) Знемагати від якого небудь сильного переживання, враження, відчуття великої втоми і т. ін. || тільки недок., за ким. Страждати від кохання. || Перебувати у стані розслабленості … Український тлумачний словник
обігрівати — а/ю, а/єш, недок., обігрі/ти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Насичувати теплом, робити теплим (повітря, приміщення і т. ін.). || безос. || Зігрівати кого , що небудь (у теплому приміщенні, гарячою стравою і т. ін.). 2) перен. Морально підтримувати… … Український тлумачний словник
зомлівати — зімліва/ти, а/ю, а/єш, недок., зомлі/ти і рідко зімлі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Втрачати свідомість; непритомніти. 2) Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціпеніти. || Нити,… … Український тлумачний словник
яко — (2) 1. Сравнит. союз. а) Присоединяет слова и предложения, служащие сравнением как: А поганаго Кобяка изъ луку моря отъ желѣзныхъ великыхъ плъковъ Половецкыхъ, яко вихръ выторже (Святослав). 21 22. А ты, буи Романе, и Мстиславе! храбрая мысль… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
розпікати — а/ю, а/єш, недок., розпекти/, ечу/, ече/ш, док., перех. 1) Дуже нагрівати; розжарювати. 2) перен., розм. Викликати в кого небудь стан сильного збудження, роздратування, гніву. Розпікати душу. 3) перен., розм. Дуже картати, гостро критикувати або… … Український тлумачний словник
терпнути — ну, неш, недок. 1) Утрачати чутливість; дерев яніти, німіти (про тіло або його частину). || безос. || Стягуватися, дерев яніти від чогось терпкого. 2) перен. Завмирати, холонути (про серце, душу). 3) Втрачати здатність рухатися, говорити й т.… … Український тлумачний словник
викликати — (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), збуджувати, збудити, пробуджувати, будити, пробудити, породжувати, породити, навівати, навіювати, навіяти, наводити, навести, підіймати, піднімати, підійняти, підняти, родити,… … Словник синонімів української мови
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови